Подивись на мене

Кохання — це щастя? Іноді так. Але найчастіше — біль, нестерпний. Залежність, ненормальна пристрасть. А якщо таке кохання триває роками, мало не десятиліттями й змушує відмовитися від сім’ї та власної дитини? А якщо улюблена професія теж стає прокляттям? То як жити? Може, це зовсім не любов, а егоїзм, коли важливі лише власні почуття? Доля знову й знову дає героїні шанси все виправити. Але для цього треба відмовитися від коханої жінки. І втратити себе. Щоб потім заново знайти опору. Маша Трауб