Остання спроба

Мені з дитинства сняться дивні сни. Інші часи та епохи, в яких я часто залишаюся стороннім спостерігачем. У якийсь момент я подумала, що намагаюся в цих снах сховатися від суворої дійсності. І перестала їх запам’ятовувати. Наче вони були слухняні моїй волі, вони зникли. Та щойно я зустріла ЙОГО — сни повернулися з новою силою, вибудовуючи події в логічний ланцюжок. От тільки ВІН не схожий на демона з мого сну. Але він теж небезпечний. Тож чому в страху стискається серце, коли я на межі яви й сну в черговий раз чую два слова?

Остання спроба.

Для чого, темряво всіх чорт забирай?!