Останній термін

У повістях відомого радянського письменника Валентина Распутіна йдеться про людей сибірського села; показуються самобутні характери, сформовані віковічними народними традиціями та глибокою любов’ю до рідної землі, до свого краю.

«Уночі померла стара». Ця фінальна фраза з повісті «Останній строк» змушує серце стискатися від болю, хоч і не мало прожила на світі стара Анна — майже 80 років! А скільки справ переделала! Та не було коли зітхнути й озирнутися — «затримати в очах красу землі й неба». Ось уже — останній строк, відміряний їй у житті, остання зустріч із дітьми, що роз’їхалися по країні. І те, якими Анні довелося побачити дітей, стало для неї найгіркішим випробуванням, підтвердило настання «останнього строку» — розрив внутрішніх зв’язків між поколіннями. Останні години, відведені матері, стають дітям у тягар. Їм нема часу чекати…