Останній шанс людства

Далеке майбутнє, яке не є братством розумних, а жорстоким світом конкуренції, де в боротьбі за владу над галактикою не гребують нічим. Де світом править гола сила. Де суцільне винищення цілих рас — норма. Де зброєю служать ракети-агоністи (аніжиляційні) та всемогутній артефакт Першопредків. Де битви флотів бойових зорельотів кривавими швами перекроюють карту галактики. Буває так, що навіть смерть виявляється не остаточною, а лише короткою перепочинкою між боями. З волі безмірно давніх і всемогутніх істот Олександр Сергеєв не загинув у далекому 1989 році: його душу перенесли в двадцять четверте століття, аби здійснити неможливе — врятувати від загибелі людство, приречене на знищення, зраджене союзниками й змушене протистояти могутньому ворогові.