Останній піонер

Опівідач веде читача крізь дитинство хлопчика Діми, яке минає між сибірськими болотами й уральськими канікулами — у ті самі останні спокійні роки Радянського Союзу, коли ніхто ще не розуміє, що звичний світ ось-ось зникне.

Середзем’я, Нарнія, Зурбаган, СРСР… Це місця, яких уже немає або ніколи не було, але куди все одно тягне повернутися. «Останній піонер» — світла й ностальгічна, смішна, а інколи й сумна книжка про радянське дитинство кінця вісімдесятих.

Діма живе в Сибіру — в нафтовому місті на піщаній насипці серед безкрайніх боліт — і кожного літа їде на Урал до бабусі й дідуся. Він і його друзі ростуть, граються, дорослішають, не здогадуючись, що їхнє безтурботне дитинство збіглося із заходом цілої епохи: у дитинстві щастя здається природним і вічним. Ця книга — спосіб повернутися в той час хоча б на кілька хвилин.