Пропонуємо вашій увазі два невеликі твори знаменитого французького письменника Віктора Гюго.
Оповідання «Страта Клода Гё» (1834) містить ранні роздуми Гюго про соціальну несправедливість, які через тридцять років він представить у своєму романі «Знедолені».
У повісті «Останній день приреченого на смерть» (1829) показано думки людини, засудженої до страти. Водночас Гюго дивується: звідки в однієї людини взявся право позбавляти життя іншого?