Після розлучення. Я цього варта

Я завжди думала, що розлучення — це біль. Гострий, такий, що розриває на частини.

А виявилося, найстрашніше — коли болю вже немає. Коли всередині лишається тільки глуха, холодна порожнеча.

Після тринадцяти років шлюбу я залишилася наодинці з собою — із зайвою вагою, мовчазним ноутбуком і маленькою рудою коргі, яка єдина продовжувала любити мене.

Я не шукала нове кохання. Я шукала себе — ту жінку, яку колись втратила дорогою. І десь між ранковими кілометрами на біговій доріжці, нічними переписками з незнайомцем і відчайдушною боротьбою за свою собаку — я нарешті її знайшла.

Це моя історія. Історія про те, як у тридцять вісім років я заново вчилася жити, кохати й бути собою.