Після розлучення. Тобі нас не повернути

2 год. 11 хв.

Мова російська

Читець koshka

Опис

— Можеш прибрати це зі столу. Я не буду їсти.

У погляді чоловіка більше немає ані тепла, ані звичної спокійної ласки — лише подразнення й тверде рішення.

— Ти ж питала, який подарунок я найбільше хотів би. Ось він. Найкращий із усіх можливих. Той, якого ти не змогла подарувати мені за двадцять років.

Він підходить до Аліни й упевнено кладе долоню їй на плече. Вона відповідає широкою усмішкою.

— Мій син, — рівно, без жодного почуття каже Василь. — Він народиться в травні. Я стану батьком.

У голові дзвенить, земля ніби йде з-під ніг. Я хапаюся за спинку стільця, щоб не впасти. Він говорить про сина… але не про мого. Не про нашого.

— Васю… — видихаю я, збиваючись, звертаючись до нього по-старому, лагідно. — Я теж. Я теж чекаю на дитину.

Фраза важко зависає між нами. Василь кривиться, наче почув щось неприємне.

— Досить, Тасю! Наша донька попереджала: як тільки ти дізнаєшся про Алінину, почнеш вигадувати.

100%