— Я одружуюся з іншою. А наш із тобою шлюб, Катю, доведеться визнати недійсним, — холодно каже чоловік, не відриваючи погляду від вікна. Високий, статний генерал-дракон із білими волоссям.
У мене тремтять руки, у горлі стає ком. Після десяти років спільного життя почути таке… Я лікувала його рани, чекала ночами, облаштовувала побут. Їздила з ним по глухих гарнізонах і роками намагалася подарувати йому дитину. А тепер…
У грудях наче провертали розпечене лезо. Отже чутки були правдивими: мені шепотіли про його зраду, а я не хотіла вірити.
— Між нами все скінчено, — він повертається до мене, прожигаючи поглядом. — Збирайся, Катю. Ти їдеш у монастир.
***
Минає п’ять років. Насувається війна з демонами. Генерал шукає силу, заховану в дитині, яку я від нього таємно народила. І мені треба будь-якою ціною зробити так, щоб мій колишній чоловік ніколи не дізнався правду.