Я повертаюся додому з відпустки й чую від нашого папуги, який розмовляє, дивні фрази:
«Ксаночка, клубничку будеш? Чьи такие ножки? М-м-м».
Того ж вечора чоловік знайомить мене з красивою брюнеткою приблизно сорока років.
— Ір, це наш новий партнер, Оксана.
«Оксана, отже…» — я сверлю її поглядом і в лоб питаю:
— Оксаночка, клубничку будеш?
Виявляється, нова любов мого чоловіка спала в нашому ліжку, господарювала на моїй кухні, ходила по дому в моєму халаті — і син усе це бачив.
— Так, мам, у батька давно вже є інша, — ранить мене словами. — І з нею він по-справжньому щасливий.
У сорок три роки від мене йде чоловік і зраджує — а син приєднується до зради.
Мені боляче. Душу розриває на частини. Але я сильна, впораюся. Наче птах-фенікс, я повстану з попелу й почну нове життя.
Життя, в якому не буде місця для зрадників.