Після зради. Сіль на шкіру

У самому далекому кінці, там, де вода стає глибшою, у воді хлюпочуть двоє — чоловік і дівчина. Він пірнає і з’являється прямо перед нею, відкидаючи мокрі пасма назад. Вона сміється, плескає долонею по воді й обсипає його бризками.

Я дивлюся на них і наче завмираю, не в змозі зробити ані крок.

Це Діма.

Мій чоловік. Батько моєї дитини. Людина, з якою я прожила понад двадцять років.

І поруч із ним — та сама дівчина, на яку він не відриваючися дивився за сніданком. Аніматорка в рожевому купальнику. Довге світле волосся. Юна. Приваблива. Повністю стороння.

Вона щось йому говорить — він нахиляється, щоб розчути. А потім раптово обіймає її за талію й цілує.