— Скільки їй? — хрипко видихає Герман, не відриваючи погляду від моєї дівчинки.
— Чотири, — відповідаю автоматично й у ту ж мить розумію, що зрадила.
Він швидко прикидає в голові, і з обличчя сходить фарба. Аліса тягне до нього руки, до «гарного дядька», навіть не здогадуючись, що перед нею людина, яка зрадила її ще до того, як вона з’явилася на світ.
— Значить, ти п’ять років ховала від мене дитину!
— Ховала? Я прийшла сказати тобі про вагітність у той самий день, коли ти надягав обручку на палець іншій жінці!
— Мамо, чому ти плачеш? — тихо питає Аліса.
Відтоді, як улюблений зрадив і зруйнував усе, минуло п’ять років. І ось моя донька випадково стикається з ним у дитячому магазині. Чи здатен Новий рік подарувати справжнє диво — шанс почати заново й кохання, яке виявиться сильнішим за біль та образи?