Поррі Гаттер і Кам'яний Філософ

Ця книга є літературною пародією на всесвітньо відому серію книжок про Гаррі Поттера. Строго кажучи, з усієї серії пародією на «Гаррі Поттера» можна вважати тільки її, бо лише в ній зберігається певна сюжетна відповідність книгам, які пародіюють.

Пародія побудована на методі «перевертання» сюжету оригінального твору: майже кожна річ, описана в оригіналі, вивернута навиворіт. Якщо Гаррі Поттер народився магом і живе в родичів-«маґлів», які його переслідують, то Поррі Гаттер за народженням — мудл (аналог маґлів), або, якщо користуватися термінологією світу Гаррі Поттера, сквіб, тобто дитина чарівників, яка від народження не має чарівних сил. Він живе з люблячими його батьками та сестрою, а вся його сім’я — нащадкові чарівники, багаті й благополучні. Батько Поррі обіймає значну посаду і вважається одним із імовірних кандидатів на посаду прем’єра магічної Британії. Якщо Герміона Ґрейнджер — тихенька й розумна дівчинка, то Мерґіона Пейджер — відверта хуліганка (причому нащадкова — її мати досі з жахом згадують викладачі), якщо лісничий Гагрид обожнює всіх монстрів, то Харлі, професор місцевої зоології, до жаху боїться навіть котів. Сен Аесли (аналог Рона Візлі, сина дрібного службовця з міністерства, дитини з бідної багатодітної сім’ї чарівників) — син забезпеченого високопосадовця, ерудит, логік, явний кандидат на найвищі державні посади. Кряко Малхой, Ґрэбб і Койл (аналог «анти-поттерівської» трійки: Драко Малфой, Кребб і Ґойл) — фанати Поррі Гаттера, які проявляють до нього буквально релігійну шану.

Доведена до абсурду ідея Гаррі Поттера про звільнення домовиків шляхом провокування господаря кидати одяг: домовики у світі Поррі Гаттера, взявши цю ідею на озброєння, масово «звільнилися» й перетворилися на зграю ледарів, які в житті займаються лише крадіжками та бійками.

Не оминули автори й шансу вигадати власні, нові закляття. Наприклад, закляття Чубабайс вимикає електрику в радіусі кількох кілометрів. Більшість заклясть складаються з російських слів або легко впізнаваних іноземних, до яких нередко прилаштовано псевдолатинські закінчення: «аеробус-надуватус» (закляття польоту), «стої-кто-ідетус» (що зупиняє й руйнує будь-яку магічну істоту), «чурики-я-в-домике» (охоронне закляття).