Попаданка не його роману

— І чому ж я має вам допомагати?

— Я можу вам допомогти з вашою проблемою, — сказала я.

Чоловік подався вперед. Ще трохи — і він уже в парі міліметрів від мене.

— І з якою саме? — прищурився він.

Синява його очей гіпнотизувала мене. Наче я провалювалася в цю глибину.

— З вашим драконом, — я випросталася. — Я чула, що він поранений, і ви давно не зверталися до нього.

Почулося гарчання.

— І чим мені допоможе слабка магичка?

— Я знаю, як його вилікувати, — пояснила я.

— Так, найкращі лекари не можуть, а коханка, — він знову обвів мене поглядом, — зможе.

— В обмін на ваш захист я проведу вас до місця сили. Воно ж вам потрібне, — я підняла голову.

Ось так прокидаєшся в іншому світі, в тілі слабкої магички, і розумієш, що ти знаєш, що станеться з нею. А все чому? Та тому що в книгу потрапила! Але стала не головною героїнею, а тією, кому за сюжетом дано померти.

Але де ж наша не пропадає? Я й сюжет зміню, і собі життя врятую. От тільки доведеться заручитися підтримкою того, хто вважає мене ворогом.