Піп і працівник. Стройбат

Сергій Каледін (нар. 1949), прозаїк. Народився 28 серпня в Москві, у родині інженера. Вихованням займалася мати, перекладачка-тюрколог, згодом член СП, яка мала великий вплив на майбутнього письменника. Після закінчення школи вступив до Інституту зв’язку, який залишив після першого курсу, зрозумівши, що це не його покликання. Іде до армії, за власним бажанням обравши стройбат, де було менше ідеологічного виховання. Служив в Ангарську. Після армії працював, змінивши багато професій: був теслею, слюсарем, могильником на кладовищі. У 1972 році вступає до Літературного інституту ім. М. Горького на відділення критики. Провчившись кілька років, переходить з денного відділення на заочне. У 1978 році, коли настав час захисту диплома, Каледін перебував на Сахаліні «на шабашці», тому доручив дружині зробити критичну статтю для захисту диплома. Повернувшись, дізнався, що статтю не прийнято, і тоді поспіхом написав повість «Смиренне кладовище», яка стала дипломною роботою, успішно захищеною. У 1979 році закінчив інститут. «Смиренне кладовище» автор пропонував для публікації різним видавництвам протягом кількох років, але тільки в 1987 році журнал «Новий світ» наважився його надрукувати. Повість мала гучний успіх. Ставши відомим, автор того ж року надрукував роман-хроніку «Коридор», до якого увійшли «Ку-ку», «Шабашка Гліба Богдишева» та інші повісті. У 1988 році вийшла друком повість «Стройбат», яка теж привернула увагу читачів. У 1990 році режисер Ленінградського Малого драматичного театру Л. Додін поставив за цією повістю виставу, що мала великий успіх під час гастролей театру по Росії та інших країнах. У 1991 році опублікована нова повість письменника — «Піп і працівник». Остання повість Каледіна — «Тахана Мерказіт» (що означає івритом — «Центральний автовокзал») — з’явилася в «Континенті» у 1996 році. Каледін живе і працює в Москві.