Ця книга — про розбиті серця. Про покалічені долі. Про трагедії й доброту. Про страх і непохитну віру. Про жорстокість і сміливість. Про все прекрасне й водночас сумне, що живе всередині кожного. «Мені дев’ять, і я маю знати порядок: бути тихіше води, нижче трави. З’їдати все з тарілки. Не створювати зайвих проблем». Логан робить усе, щоб уникнути люті жорстокого батька. Колись страшна аварія перевернула життя їхньої родини, і тепер хлопчик не промовляє жодного слова. Але у свої дев’ять він пережив уже багато. Цього разу Логан так сильно провинився, що боїться повертатися додому, і тікає. Він не знає, що його бабуся жива й відчайдушно шукає онука — половинку свого серця. Опинившись на вулиці, Логан намагається знайти прихисток, змінюючи долі тих, кого зустрічає на своєму шляху. Чи зможе він вижити в дорослому світі без найголовнішого — без любові?