Поломка на краю галактики

Етгар Керет — майстер сумних, смішних і дуже коротких оповідань — має унікальний дар перетворювати абсурдну повсякденність на проникливу й болючу прозу. Для письменника межа між сумним і смішним — це взагалі не межа, а сполучна нитка, або навіть прикордонна зона, де одне не існує без другого. Його збірка оповідань «Поломка на краю галактики» зачіпає багато тем: дружбу, удачу, віртуальну реальність, внутрішні й зовнішні метаморфози, досяжні та недосяжні бажання дітей, стрільбу з циркової гармати, клонування… Але насамперед це збірка про самотність і про різноманіття її проявів.

Герої Керета — звичайні люди, які опинилися в незвичайних обставинах. Хтось чистить клітки в цирку, а вже за хвилину стає «людиною-ядром», хтось погоджується зіграти обуреного родича сторонніх людей у судовому процесі, а хтось відчайдушно намагається врятувати незнайомця, відмовивши його стрибати з даху. Керет не уникає темної, гіркої й трагічної сторони життя, а навпаки відштовхується від неї, адже саме той контраст, який вони створюють, робить моменти щастя виразнішими та яскравішими. Передбачити, як закінчаться оповідання, неможливо, але одне відомо напевно: буде смішно, страшно, сумно й дивовижно.

Письменник став лауреатом престижної ізраїльської премії Сапір за «Поломку на краю галактики» у 2019 році.

Ці історії озвучили Григорій Перель, Анастасія Шумилкіна та Леон Автаєв.

«Якби Кафка був ізраїльтянином і написав про риб, які розмовляють», — The New York Times

«Керету вдається привнести гумор у найтемніші куточки нашого світу, і його історії стають смішними якраз перед тим, як горло стискає від смутку», — Washington Post

«У світі Керета дотепність часто ховає шокуючу мудрість, а страждання регулярно зливаються з веселощами. Якби Кафка перевтілився в тел-авівського гумориста, його почерк, ймовірно, був би саме таким», — The Guardian