«… К. Бальмонт по праву вважається одним із найкращих російських поетів. Поривчастий, захоплений і захопливий, він збагатив російську поезію цілою низкою нових почуттів, образів і думок. Кинутий ним девізи продовжують жити й донині. …» (Н.Гумилев)
«… Бальмонт перш за все — „нова людина“. До „нової поезії“ він прийшов не через свідомий вибір. Він не відкинув „старе“ мистецтво після розсудкової критики; він не поставив собі завдання бути виразником певної естетики. Бальмонт кутує свої вірші, піклуючись лише про те, щоб вони були по-нього красиві, по-нього цікаві, і якщо поезія його належить „новому“ мистецтву, то це сталося поза його волею. Він просто розповідає свою душу, але душа у нього з тих, що лише недавно стали розцвітати на нашій землі. У цьому вся сила бальмонтовської поезії, вся її життєвість, хоча в цьому і вся її безсилість. …» (В.Брюсов)