"Існує два поняття, що належать до найдавніших, з якими людству доводилося від самого початку якось перебиватися в його духовному житті. Правда, частенько вносили в них незначні поправки, відправляли їх у ремонт, робили лише латки — тоді, коли треба було лагодити або все, або частини; відкинувши від них дещо й знову додавши, люди або обмежували їхній зміст, або знову розширювали — подібно до того, як старий, вузький, виборчий закон під тиском нових потреб змушений розв’язувати свої пута одне за одним. Але втім, у цілому й загалом, ми й досі ще уживаємося з цими поняттями так само, як колись уживалися з ними. Я говорю тут про поняття: чоловік і жінка.
Ми говоримо про худорлявих, тонких, плоских, мускулистих, енергійних, геніальних «жінок», про «жінок» із коротким волоссям і низьким голосом; говоримо також про безбородих, балакучих «чоловіків». Ми навіть визнаємо, що існують «нежіночні жінки», «мужоподібні жінки» й «немужні», «жіночні» «чоловіки». Звертаючи увагу лише на одну особливість, яка ще при народженні визначає належність людини до того чи іншого полу, ми наважуємося приписувати поняттям визначення, які заперечують їх. Але подібний стан речей логічно неможливий.
Старе уявлення віджило свій вік і більше нас не задовольняє, і все ж ми ніяк не можемо обійтися без нього. Унаслідувані поняття не дають задовільного пояснення питання — тож спробуймо поставити собі завдання розібратися в них краще."