Нас завжди вчили, що православ’я — це покірність і смирення. Саме так зробили нашу релігію пізні літописці, але це зовсім не означає, що викладена версія відповідає дійсності. Велика безліч православних святих, зображених із зброєю в руках, не вписується у вселенську лагідність, беззаперечність, безневинність — і передбачає більш воїнську історію православної церкви, ніж ту, про яку ми звикли читати в підручниках.
«Дай ми, отче, два е́тера мниха воеводы отъ полку твоего чернецкого», — просив Сергія Радонезького Дмитро Донський. Пересвіт і Ослябя — не просто ченці, а воєначальники, і місце їхнього служіння вказано конкретно й однозначно. «Се ти оружницы…» — сказав Сергій Радонезький Дмитру Донському про Пересвітта й Ослябю. Прочитавши ці слова преподобного, я вирішив, що писатиму про них і їхніх послідовників так, ніби вони є зброєносцями землі руської…