Куди б ми не їхали, всюди ми беремо із собою себе. Сара дванадцять років не чула від подруги дитинства жодного слова. Але одного разу та раптом виходить на зв’язок і просить Сару повернутися до рідної Боснії, щоб відвезти її на зустріч із братом, який зник багато років тому — прохання, від якого Сара, попри все, не може відмовитися. Давно розійшлися подруги мають здійснити останню спільну подорож через половину Європи, знову пережити спільні, але цілком різні спогади, розкрити старі рани й зрозуміти, що колись їх пов’язувало й що зрештою роз’єднало.