Хто був поруч із нами, коли ми росли, і хто залишився, коли ми виросли? Одні авторки створюють об’ємний материнський портрет, інші розмірковують про дитячі травми, а дехто шукає батьківську фігуру в жінках довкола — бабусях, тітках, учительках. Це тексти про дистанцію й близькість, про втечу з дому та повернення, про спробу зібрати заново образ матері й визначити, що означає — бути нею, і чи можна її впіймати.