Зустріч зі смертю й спроба «пережити» її через поховальні обряди стали одним із витоків людської культури. З давніх часів люди спалювали тіла своїх близьких, влаштовували прощальні бенкети, залишали в могилах прикраси, зберігали й прикрашали черепи. Але що насправді стоїть за цими діями? І що поховальні ритуали здатні розповісти про нас самих — про людину як явище?
Книга Володимира Петрухіна — насичена й захоплива подорож сотнями обрядів і вірувань різних народів, пов’язаних зі смертю та світом мертвих: від іудеохристиянських сюжетів про перше вбивство до Скандинавії та Давньої Русі; від висушених голів африканських племен до ведичної Індії й традицій північних народів.
Навіщо покійника виносять із дому вперед ногами? Як християнські уявлення про пекло перегукуються із образом язичницької Хель? Чому померлих називали «їжею богів» і що означав дим поховального багаття? Для чого індійському аскету після смерті пробивали череп? Чому в греків засуджувалася надмірна скорбота? Що пов’язує Наполеона з Одином, а слов’янські Кострому й Ярила — із ближньосхідними богами, які вмирають і воскресають? І, нарешті, чому на похоронах часто сміялися?
Ви познайомитеся з ритуалами, які мали допомогти померлим дістатися потойбіччя, а живим — захиститися від їх можливого повернення у лякаючому вигляді. І також — із тим, чому людство поступово відмовилося від магічних способів «перемоги» над смертю, але так і не перестало мріяти про безсмертя.
Для кого ця книга:
Для всіх, хто цікавиться фольклором, міфологією та їх присутністю в сучасній культурі.
Для тих, хто збирає серію «Міфи від і до».
Для читачів, яким цікаві незвичні, нетрадиційні сторони культури.