Трактат К. Д. Бальмонта «Поезія як чарівництво» (1915) — перша в російській літературі авторська поетика: спроба описати поетичне слово як таке, що конструює реальність, переосмисливши естетику як науку про загальну чутливість живого. Деякі положення трактату, зокрема значення окремих звуків, магічні сюжети в основі різних поетичних жанрів, загальнолюдські витоки ліризму, знайшли продовження в інших авторських поетиках. Робота Бальмонта, що вирізняється урочистим і образним викладом, публікується з докладним коментарем. У додатку наведено роботу К. Д. Бальмонта про музичні експерименти Скрябіна, яка розвиває головну думку поета про зв’язок звуку, поезії та устрою світобудови.