Поеми 1918–1947. Жалібна пісня Супермена

До збірки поем увійшли як добре відомі твори, так і архівні знахідки, що публікуються вперше.

Справжню збірку поем Володимира Набокова (1899–1977) склали як добре відомі, так і вперше публікувані твори, написані в Європі та Америці в 1918–1947 роках. Щойно розшифровані й знайдені в архіві поеми, серед яких «Легенда про місяць» (1920), «Електрика» (1920), «На півночі дикій» (1920), «Olympicum» (1921), суттєво доповнюють російську частину його двомовного поетичного доробку та відкривають невідомі сторони в його творчому становленні. У поезії відомого автора «Лоліти» та «Ади» виявляються витоки й передумови своєрідності його прози: тонкий психологізм, мальовнича виразність описів, точні спостереження, особлива «дзеркальність» стилю, поєднання вигадки з автобіографізмом.

Вперше публікуються поеми «Двоє» (1919), «Легенда про місяць», «Електрика», «На півночі дикій»; текст найзначнішої з ранніх поем Набокова «Сонячний сон» (1923) заново звірено з рукописом.

У Додатку публікується ще одна нещодавня архівна знахідка — «Жалобна пісня Супермена» (1942), — оригінальна набоковська інтерпретація образу героя американських коміксів. Видання забезпечене коментарями й ілюстративним матеріалом.