Шурх-шурх…
Кожної ночі все повторюється: спершу мерзенний шурхіт, а потім прилітають вони — майже невидимі метелики. Хочеш зустріти світанок — ховайся під ковдру з головою! Нехай вони дряпають своїми лапками, б’ються об шибки — не реагуй. Варто піддатися, і ці сухі, пилючасті метелики заберуть тебе туди, звідки ніхто не повертається. Ми називаємо це місце ПІД КОВДРУ/ПІД ЛІЖКОМ.
Поки одна сусідка за іншою зникає, я, Аліса, одна з «щасливиць», яких поселили в цей проклятий будиночок, боротимуся за життя. Бо в мене є те, чого немає в інших: щоденник Лени — дівчинки, яка жила тут до мене. Я дізнаюся, що з нею сталося — і, може, її записи допоможуть спастися й мені…