— Ти дуже сильно провинилася, Лаундж. Боюся, навряд чи щось можна виправити. — Ви поставите мені незалік? — У мене є пропозиція краще, — він прищурюється й оглядає моє тремтяче тіло з голови до ніг. — Я хочу, щоб ти стала моєю сабою. Натомість я вирішу твої проблеми. — Я? Вашою Сабою? Але-о-о… Його пропозиція будить у мені протест, і водночас я розумію: особливо вибору немає. — Як довго? — Ми вирішимо після сесії, — окидає мене власницьким поглядом з ніг до голови, змушуючи мене тремтіти всім тілом. — Обіцяю, тобі сподобається. Дуже сумніваюся. Навіть якщо й так, в мене немає іншого виходу. Мені доведеться підкоритися, бо тільки він може допомогти. Відверто, емоційно, вогонь у кожному рядку!