Під знаком незаконнонародженого

Любляче серце проти машини диктатури.

У своєму першому американському романі Володимир Набоков розповідає історію філософа, який опинився перед вибором: зберегти власні переконання чи підкоритися тоталітарному режиму. Та в центрі книги — не лише політика, а й зворушливий зв’язок батька й сина, заради якого, як зазначає сам автор, цей роман і був написаний.

«Під знаком незаконнорожденних» (1947) — перший роман Володимира Набокова, створений після переїзду з Франції до Америки, у один із найскладніших періодів життя письменника. Всупереч своїй звичці, Набоков обрав для нього суспільно значущу й дуже сучасну тему: життя видатної людини в умовах тоталітарної держави. Це роман про протистояння всесвітньо відомого філософа Адама Круга, який втратив дружину й лишився з маленьким сином, диктатурі «еквілістів» («урівнювачів»), які всіма можливими засобами прагнуть схилити його на свій бік.

Втім, головна тема роману, зауважує сам Набоков, — це «б’ється любляче серце Круга <…> і ця книга була написана саме заради сторінок про Давида й його батька, і саме тому її слід читати».

Роман публікується в новому перекладі та супроводжується авторською передмовою, післямовою й коментарями перекладача, а також додатковими матеріалами, що висвітлюють задум твору. У Додатку друкується розширена версія першого розділу роману, підготовлена до друку вперше за рукописом.