Користь, слава, честь. Бути «знаряддям влади» не так-то просто
У вісімнадцять років прапорщик, у тридцять вісім — генерал-губернатор Східної Сибіру, господар половини Росії — від Єнісею до Тихого океану. З юності життєвим девізом Н. Н. Муравйова стали рядки з вірша Г. Р. Державіна «Вельможа»: «Уся його думка, слова, діяння мають бути: користь, слава, честь». І себе він вважав, за словами того ж Державіна, «знаряддям влади».
Генерал, не на паркеті заслуживши звання й ордени, Муравйов і в цивільному житті почав відкриту війну проти нечистих на руку чиновників, хабарників і розкрадачів казни, крадіжкуватих купців і золотопромисловців — що коштувало йому не лише доносів до столиці, а й прямих замахів на життя. Водночас він усіма силами прагне полегшити життя декабристам, сприяє капітану Невельському в дослідженні гирла Амура і бореться з підступами англійських та французьких шпигунів. Він не підозрює, що до цієї боротьби домішана пекуча особиста ненависть до нього двох смертельних ворогів — Анрі, колись коханця його дружини Катерини, і Волгула, скривдженого ним колишнього легіонера. Але поруч із генералом надійні соратники з різних станів, а головне — любов веде його життям і допомагає в справах.