Зоя Іванівна Воскресенська 25 років свого життя віддала роботі у зовнішній розвідці. Дослужившись до полковника, Зоя Іванівна вийшла на пенсію й почала писати дитячі книжки. У літературі вона прославилася як одна з найталановитіших письменниць свого часу. Жінка ніколи не приховувала того, що працювала в розвідці, але до 1991 року не написала про свою службу жодного рядка. «Я не знаю, про що можна говорити, а про що не можна ні говорити, ні писати», — заявляла вона. У 1991 році всі матеріали були розсекречені, і Воскресенська негайно почала роботу над своєю останньою й головною книгою «Під псевдонімом Ірина». Пригодницький роман-біографія відразу став головною літературною подією року. Із книги ви дізнаєтеся не лише про роботу самої Зої Іванівни, а й про легендарних розвідників радянських та іноземних спецслужб (В.М. Зарубіна, П.М. Фітіна, П.М. Журавльова, Г.І. Мордвінова, П.А. Судоплатова та інших). Читайте — і ви дізнаєтеся, що життя інколи буває яскравішим за будь-який роман!