Під небом

Роні байдуже до ціни слави. прогулянки дахами — це все його життя, а кожна ніч — виклик. Обчистити монетний двір, сховище графа, арсенал жандармів? Та як двічі два. Схоже, Роні ось-ось зможе довести всьому світу, що він більше не той безпорадний хлопчисько з нетрів. А може, Роні й сам нарешті повірить у це.

Віктору нічого нікому доводити не треба: навіть сліпий побачить, наскільки він вправний у своїй справі. Навіть якщо ця справа — полювання на нічних злодіїв, що гуляють під небом. Навіщо такому мисливцеві водитися з жандармами та ловити зовсім зелених юнців? Про це не відомо й міським легендам. Кажуть, що Джекі Страйд став легендою не через те, що славно й успішно крав. Хіба так буває, щоб за дрібноту прославитися на весь штат? Одне ясно — це шлях великої крові: чужої чи своєї. Легендами не народжуються. І немає легенд у добрі часи.