Гюнтер Ґрасс народився в місті Данциг (нині Ґданськ). Йому випали війна, американський полон, робота на шахтах. Але потяг до освіти привів його в 1948 році до Дюссельдорфської академії мистецтв, а з 1953 року він відвідує Інститут образотворчих мистецтв у Берліні. Ґрасс займається графікою й скульптурою. Літературний дебют відбувся для нього лише в 1955 році. У наступні роки письменник публікує вірші та «п’єси абсурду». Раптова гучна слава приходить до нього в 1959 році після виходу роману «Бляшаний барабан». Далі Ґрасс пише повість «Котики-мишки» (1961) і роман «Собаче життя» (1963), які разом становлять так звану данцигську трилогію. Потім з’явилися «Під місцевим наркозом» (1969), «З щоденника равлика» (1972), «Камбала» (1977), «Зустріч у Тельґте» (1979), «Народження з голови» (1980). Гюнтер Ґрасс стає дуже популярним письменником завдяки пристрасті до гротеску, пародійності та притчевості. Його творчість співзвучна сучасності. У 1999 році Ґ. Ґрасс був удостоєний Нобелівської премії з літератури.