Майже два кілограми слів

Алексєй Поляринов пише прозу (роман «Центр тяжіння» вийшов у 2018 році), перекладає тексти Девіда Фостера Воллеса та пише нотатки про улюблених письменників, зібрані в цій книжці. У ній Стівен Кінг, Філіп Дік, Дон Делілло та інші його герої постають не читачевими іконами, а живими людьми, яких об’єднує вміння жонглювати жанрами та прибирати бар’єри між «високою» й «низькою» літературою.

Зміст
Передмова
✕
Як я читав «Нескінченну жарти» Девіда Фостера Воллеса
Сюжет або щось на кшталт того
Воллес, дива пам’яті
Постіронія долі
Девід Марксон: викладач уважності
Забороняти заборонено: «Внутрішній порок» Томаса Пінчона
Дон Делілло: мова і терор
«Амерікана» (1974)
«Імена» (1984)
«Білий шум» (1986)
«Терези» (1988)
«Мао II» (1991)
Underworld (1997)
«Космополіс» (2003)
«Падаючий» (2005)
Zero K (2016)
Культура і трагедія: 11 вересня, Беслан і «Норд-Ост»
Лорі Мур до і після 9/11
Філіп Дік і його професор Франкенштейн
Тест на емпатію
Міф про Прометея
Банальність зла
Звідки взявся кіберпанк: андроїди, дроти й Пінчон
Джеймс Тіптрі — мл
«Плюс» Джозефа Макелроя
«Справжні імена» Вернора Вінджа
Перестати доїти Орвелла і почати жити
«Покоління А» Дугласа Коупленда
«Дім дервіша» Йєна Макдональда
«Периферійні пристрої» Вільяма Гібсона
Три утопії Олдоса Хакслі
Богуміл Грабал: спресована література
Перша причина
Друга причина
Зигмунд Кржижановський: втеча в книгу
△
Джуліан Барнс: жанр як прийом
«Метроленд» (1980): роман виховання
«Попугай Флобера» (1984): біографія
«Історія світу в 10½ главах» (1989): історична хроніка
«Як це було» (1991): об’єктивність
«Англія, Англія» (1998): постмодернізм
«Немає чого боятися» (2008): автобіографія
Кадзуо Ішіґуро: як приручити банальність
«Художник хиткого світу» (1986)
«Залишок дня» (1989)
«Нездоланні» (1995)
«Не відпускай мене» (2005)
«Похований велетень» (2015)
Стівен Кінг: робота в сутінковій зоні
«Протистояння» (1978)
«Мертва зона» (1979)
«Воно» (1986)
«Темна половина» (1989)
«Як писати книги» (2001)
Абрахам Верґезе: білі одяги
Марлон Джеймс: шум і яскравість
Ханья Янагихара: дати зрозуміти, що ти не самотній
Айін Ренд: ампутація самоіронії
Ян Мак’юен: сферичний письменник у вакуумі
Мартін Еміс vs Дуглас Коупленд
«Міст Адама» Сергія Соловйова: роман кольору хакі
◯
Чарлі Кауфман: розширення простору
0
1…
2. Клудж
3. Фільм як перформанс
Алан Мур: довгий шлях із гетто в авангард
#1
#2
#3
#4
#5
#6
#7
Вільям Гібсон: портрет художника в віртуальності
Agrippa
Берроуз, ножиці, папір
Гібсон — художник
Томассоні
Хто такий Мартін МакДонах
«Фарго», Ной Хоулі та проблема головного героя
«Блідий вогонь»: метароман Набокова
Девід Мітчелл і мистецтво не бути мудаком
☐ curriculum vitae
Як я став читачем
Маніфест читача (зам. післямови)