«Я не поспішав ставати віруючим, а сприймав буддизм радше як психологічне дослідження. Пізніше я дізнався, що сам Будда радив ставитися саме так до всіх своїх слів: “Ні в що не вірте наосліп, усе перевіряйте на власному досвіді…”. Як би там не було, 8 січня 1994 року я поголив голову й став монахом ордену Ніппонзан Мьоходзі. Через пів року настав час їхати в Японію. Сьенсей вирішив, що до Японії ми їхатимемо через Китай». Потім були Індія й Непал, а потім знову Китай і Японія. П’ять років мандрів у жовтих шатах і з барабаном у руках. І п’ять томів щоденників — вони перед вами.
Життєвий вибір, реальні історії, доля людини.