Роман-антитеза усталеному уявленню про «безнравственність» і «бездушність» Набокова, яке переслідувало письменника після виходу «Лоліти».
«Пнін» (1957), четвертий англомовний роман Володимира Набокова, присвячений життєвим перипетіям одного з найбеззахисніших і найчутливіших персонажів у літературі ХХ століття. Справжній російський інтелігент, прекрасний учений, але людина дивакувата й невдача—Тимофій Пнін, який покинув Росію після революції 1917 року, викладає російську словесність в американському університеті, де стає випадковою жертвою інтриг і черствості колег. Чи вдасться йому цього разу вислизнути від свого хитромудрого автора, який приготував йому долю страждальця, змушеного знову й знову терпляче зносити удари долі? «Пнін» побачив світ незабаром після скандальної «Лоліти» і, отримавши захоплені відгуки читачів та критиків, став свого роду антитезою усталеному уявленню про «безнравственність» і «бездушність» Набокова.
Це видання роману супроводжується передмовою, примітками та заключним нарисом перекладача.
Збережено особливості орфографії, пунктуації та транслітерації перекладача.