П’єса написана — перша редакція в 1889 році, остаточна — в 1890 році. Вперше опублікована в 1891 році в книзі «В пам’ять С. А. Юр’єва. Збірник, виданий друзями покійного».
Класик задумував цей твір як жарт для домашнього театру. У п’єсі він висміював модне серед дворян захоплення спиритизмом. Над комедією він працював довго — і в підсумку за жартівливим текстом розкрито серйозні соціальні проблеми: протистояння еліти та звичайних селян.
Дійові особи та виконавці:
Ведучий — Володимир Муравйов;
Леонід Федорович Звездинцев — Віктор Станіцин;
Анна Павлівна Звездинцева — Лідія Коренева;
Бетсі, їхня донька — Анжеліна Степанова;
Василій Леонідич, їхній син — Павло Массальський;
Олексій Володимирович Кругосвітлов, професор — Василій Топорков;
Лікар — Сергій Блінніков;
Марія Костянтинівна, вчителька музики — Галина Калиновська;
Петрішчев — Олександр Комісаров;
Баронеса — Ніна Сластеніна;
Княгиня — Євгенія Хованська;
Княжна — Євгенія Ханаєва;
Графиня — Софія Халютіна;
Гросман — Борис Петкер;
Товста пані, Марія Василівна Толобухіна — Фаїна Шевченко;
Барон Клінген (Коко) — Анатолій Кторов;
Дама — Софья Гаррель;
Сергій Іванович Сахатов — Олександр Чебан;
Федір Іванович, камердинер — Володимир Готовцев;
Григорій, лакей — Володимир Білокуров;
Яків, буфетник — Анатолій Шишков;
Семен, буфетний чоловік — Іван Терьошин;
Старий кухар — Володимир Попов;
Кухарка — Анастасія Зуєва;
Швейцар — Володимир Лакшин;
Таня, покоївка — Тетяна Забродіна;
1-й чоловік — Олексій Грибов;
2-й чоловік — Олексій Жильцов;
3-й чоловік — Володимир Грибков;
1-й виїзний лакей — Володимир Смолко;
2-й виїзний лакей — Олексій Звєнігородський;
Артельник із магазину — Микола Ларін.