Есе, включені до цієї збірки, — спогади про сучасників, своєрідні прозові реквієми:
Валерію Брюсову — «Герой праці»;
Оси́пу Мандельштаму — «Історія одного присвячення» (1931);
Максиміліану Волошину — «Живе про живе» (1932);
Андрію Білому — «Полонений дух» (1934);
Константину Бальмонту — «Слово про Бальмонта» (1936);
Михайлу Кузьміну — «Нездешній вечір» (1936).
«Мистецтво в світлі совісті» (1932) — критичний погляд на філософію мистецтва.
«Мистецтво є та ж природа… Достовірно: твір мистецтва є твір природи, таке ж народжене, а не створене… У чому ж відмінність художнього твору від твору природи, поеми від дерева? Ні в чому».