У них забрали все: пам’ять, імена, навіть саме життя — і змусили працювати, як каторжників, на планеті, про яку забули Божий. «Колоністи», «першопоселенці» — це звучало красиво, але насправді, якби вони всі тут загинули в пустелі, ніхто б особливо й не журився. Адже для всього іншого людства вони вже давно мертві… одного разу. Тридцять три людини, тридцять три гіркі долі. Але їхня смерть не входила в плани тих, хто здійснив цей нелюдський проєкт — принаймні до того часу, доки знову колонізовані планети «Нечестивого трикутника» офіційно не ввійдуть до складу Союзу Шести Планет, на зло Галактичній Федерації. Та життя втрутилося в цей страшний процес і повернуло події зовсім в інший бік. І живим довелося відповідати за свої вчинки перед мерцями…