Весільне запрошення. Шрифт із завитушками, золоте тиснення. Імена нареченого й нареченої танцюють перед очима, зливаючись в одне отруйне, сліпуче плямування: Максим і Аліса… Мій колишній чоловік і найкраща подруга одружуються. Серце робить у грудях немислимий кульбіт і провалюється кудись глибоко, аж до п’ят.
Пальці самі намацують у конверті ще щось. Маленька записка, навмисно недбало вкладена з того ж щільного паперу. Знайомий, розмашистий почерк мого колишнього чоловіка.
Я повільно читаю, і кожна літера впивається в мозок, як заноза: «Саш, буду рад тебе бачити. Сподіваюся, у тебе теж усе склалося».
Отримавши запрошення на весілля від гуляки-колишнього чоловіка й найкращої подруги, я вирішую прийти й привітати їх. З феєрверком!