Артем, Женя, Юля… Герої цієї книжки — «люди з минулим»: кожен пережив крушення — зраду близьких, смерть рідних. Іноді горе накривало їх так, що здавалося, гірше вже не буває, життя закінчене, вони на самому дні прірви. Але не буває прірви без дна. Вони виявилися сильними — змогли знайти ту саму соломинку, за яку вхопилися, аби вибратися з чорної вирви відчаю. Усі троє гостро розуміють: життя, яке тобі дали вдруге, неможливо витрачати на дрібниці, недбало пропускати крізь пальці.