«Я безперестанно бачу вас біля цієї брами, в яку ви дивилися на мене з таким щастям, думаючи знову побачитися з вами, можливо, в інший день. А ви блідий, пригнічений, і, мабуть, тим стражданням, яке повинно було відгукнутися в мені ще того ж вечора, — ви змусили мене й тоді тремтіти за ваше здоров’я. Я не знаю, до кого звернутися, щоб дізнатися правду — ось уже четвертий раз, як я вам пишу. Завтра вже мине два тижні, як ви поїхали, — незрозуміло, чому ви не написали мені ні слова. Ви занадто добре знаєте, що моя любов до вас тривожна й мучительна. Не в вашому шляхетному характері залишати мене без звісток про себе», — писала в одному зі своїх палких листів-ізізнань Олександру Сергійовичу Пушкіну жінка, закохана в нього, Єлизавета Михайлівна Хитрово, дочка фельдмаршала Кутузова, мати красуні Доллі Фікельмон. Жінки любили Пушкіна, навколо нього виникали сердечні драми, але жодна з них ніколи не згадувала про нього недобрими словами. Відомий письменник-пушкініст, літературознавець Леонід Гроссман.