У 1789—1790 роках Карамзін здійснив поїздку до Європи, під час якої відвідав Іммануїла Канта в Кенігсберзі, а також був у Парижі під час Великої французької революції. У результаті цієї подорожі були написані знамениті «Листи російського мандрівника», публікація яких одразу зробила Карамзіна відомим літератором. Деякі філологи вважають, що саме з цієї книги веде свій відлік сучасна російська література. Як би там не було, у літературі російських «мандрів» Карамзін справді став піонером — швидко знайшов і наслідувачів, і достойних наступників. Саме відтоді Карамзіна вважають одним із головних літературних діячів Росії.