Батько дванадцятирічної Тані гине в теракті в Ростовській області. Через проживання цього болю та розповідь про власне життя підростаюча героїня осмислює історію своєї країни. Вивчаючи літературу російської еміграції й розбираючись у власному минулому на сесіях із психологом, вона розглядає стосунки з батьком крізь призму культури, звертаючись до чужих історій — досвіду доньки Сталіна Світлани Аллилуєвої, сприйняття батьків Марини Цвєтаєвої, Бориса Рижого, Жан-Поля Сартра, Петра Естерхазі та інших відомих літераторів.