Листи до брата Тео

На жаль, літературний архів майстрів мистецтва невеликий. Художники рідко беруться за перо, але, на щастя, є й винятки. Існують чудова переписка та щоденники кількох справді великих художників. Серед них на одному з найперших місць — листи Ван Гога. Вони звучать по-особливому, вони ні на що не схожі. Є документи ще величніші — записи спостережень і відкриттів Леонардо; глибші — сонети та листи Мікеланджело; більш життєві й впливові — щоденники та статті Делакруа. Але немає документів відвертіших і вражаючих. Це справжня сповідь художника. Вона не призначалася для широкої публіки. Її було адресовано лише одній людині — молодшому братові Вінсента ван Гога Теодору, «Тео». Вони не бачилися роками. Однак зв’язок між ними ніколи не слабшав. Це було диво близькості та довіри. Їхня переписка тривала майже п’ятнадцять років і була величезною. У цій аудіокнизі ми наводимо добірку найважливішого й найяскравішого з цих листів за період 1873–1890 років. Також не пропустіть раніше видані аудіокниги спогадів: О. Аросєва «Без гриму», С. Юрський «Остання роль Раневської/Георгій Товстоногов», В. Смєхов «Коли я був Атосом», А. Ширвіндт «Минуле без дум», Ю. Соломін «Від ад’ютанта до його високості», К. Коровін «Спогади», К. Петров-Водкін «Хлинівськ», К. Петров-Водкін «Простір Евкліда», Ф. Шаляпін «Маска і душа».