«Пір» — збірка, що складається з тринадцяти оповідань Володимира Сорокіна, написаних у 2000 році та вперше опублікованих у 2001. Основна тема книги — їжа в усіх її видах: від духовної — через фізичну — до її кінцевої форми у вигляді випорожнень. У зібранні представлені «вивернуті» стилі російської та зарубіжної літератури. У оповіданнях «Concretne» і «Ю» використовується футуристична лексика китайської мови. У творах «Настя», «Жерти!» і «Цукрова неділя» пародіюється стилістика російської класики, в «Авароні» — радянської, в «Бенкеті» — азійської. Сорокін доводить до абсурду перенесені в майбутнє реалії пострадянської Росії в новелах «Попіл» і «Кінський суп». «Їжа, як пристрасть», «Їжа, як і кохання, дає нам повноту буття» — так сам автор «Піра» В. Сорокін визначає головні ідеї своєї книги. Їжею й її споживачами в «Пірі» стає буквально все: рослини, тварини, риби, птахи, люди, речі, слова, літери, лозунги, продукти генетичної інженерії в суспільстві майбутнього, промови, події, почуття й навіть… порожнеча…