Особисті, НКВД, чужі документи… Ніяких амбіцій — лише пристрасна жага вижити в цьому кошмарі, у величезній війні, про яку самі її учасники поки що не знають всієї правди, але теж дуже хочуть вижити й врятувати свою Батьківщину. Ти потрапив у 18-й день Великої Вітчизняної війни — причому не в призовники і не в мобілізовані, навіть не в ополчення, яке виникне трохи пізніше, а в найневідповіднішу для того, хто опинився в часі, точку: на окуповану фашистами територію. При тобі ні зброї, ні навіть складаного ножика — лише ти сам і єдина думка на той момент: потрібно дістатися до своїх. Так несподівано починається військова епопея звичайного нашого сучасника — льотчика Михайла, який кілька років віддав сільгоспавіації, що тепер практично дихає на ладан… Та плювати на це зараз: навколо — сорок перший рік і ворог, який може ховатися навіть за сусідним кущем. Що робити? Робити те, що задумав: для початку прорватися до своїх… Дій, Михайле!