Якось у конногвардійця Нарумова зібралися грати в карти. Довга зимова ніч промайнула так швидко, що ніхто й не помітив, і лише приблизно о п’ятій ранку сіли вечеряти. Переможці їли з апетитом, а ті, що програли, задумливо дивилися на свої неторкані прибори. Та щойно подали шампанське — розмова одразу ожила, і всі ввімкнулися в розмову.