«П’єса без назви — це життя. Життя — це теж п’єса без назви. Особливо наше сьогоднішнє життя. Колись її визначать, озаглавлять, але сьогодні вона для нас „безтитульна“. Життя. До смерті. Яка теж, як писав Чехов, є випадком, що нічого не визначає, нічого не змінює. Навіть смерть героя нічого не здатна змінити. Тим паче що й героя немає, як з’ясовується.»