Бути незайманою в двадцять п’ять років — не лише дивно, а й трішки страшно.
До цього віку подруги встигли вийти заміж, переспати чи не з половиною потоку, розлучитися.
А Аля? Вона створювала повітряні меренги та капкейки.
Настав час щось змінити. І вона вирішила позбутися прикрого непорозуміння, що перетворювалося на нав’язливу ідею. Переспить із першим-ліпшим… Заплющить очі, прикине́ться глухонімою, збреше.
Але щось пішло не так.
Починаючи з зустрічі, яка видалася ого-го яка… вражаюча й видатна.
❀❀❀❀❀
Історія Алевтини (подруги з роману «Поцілунок на снігу»)