Ця книга — про кохання. Про абсолютне кохання, яке не слабшає з роками, яке не залежить від жодних обставин — про любов сина й матері.
Ця книга — про прощання. Головний герой, молодий письменник на ім’я Тома, переживає найтяжчі роки свого життя. Його мати хвора; з кожним днем підступний Альцгеймер відвойовує щоразу більше й більше ділянок її мозку, щоб змусити її забути про тих, хто був їй найдорожчими понад усе — про дітей. Ця книга пронизлива, зворушлива і — водночас — примиряє з життям. У той момент, коли Тома буде найбільше страждати, він отримає підтвердження тому, що мати пам’ятала про нього й любила його — завжди.